Історія друку

Друк на одязі - це досить нова технологія, яка з'явилася лише в 1960-х роках. До цього часу нанесення малюнків на текстиль відбувалося в основному шляхом вишивки, фарбування або нанесення візерунків за допомогою шаблонів.

Перші спроби друку на одязі були пов'язані з спеціальними фарбами, які наносилися на тканину за допомогою роликового аплікатора. Однак ця технологія мала обмежену можливість нанесення зображень і не забезпечувала належної стійкості виштовхування та прання.

У 1970-х роках на ринку з'явилися нові технології друку на одязі, зокрема сублімаційний друк. Сублімаційний друк дозволяє наносити яскраві та деталізовані зображення на різні текстильні вироби, включаючи футболки, куртки, рушники, прапорці та інше.

Зараз існує безліч різних технологій друку на одязі, таких як цифровий друк, термопереносний друк, друк на прес-машині та інші. Кожен з цих методів має свої переваги та недоліки, і вибір конкретної технології залежить від багатьох факторів, таких як матеріал одязів, обсяг замовлення та вимоги до якості друку.

Друк на одязі може бути здійснений на різних матеріалах, таких як бавовна, поліестер, нейлон, шовк та інші текстильні матеріали. Кожен матеріал може мати свої особливості, що варто враховувати при друкуванні. Наприклад, бавовняні тканини добре підходять для сублімаційного друку, а поліестерові матеріали можуть бути роздруковані методом термопереносу. Також існують спеціальні матеріали для друку на одязі, такі як флізелін, що допомагають підвищити якість друку та забезпечити кращу фіксацію малюнка на тканині.